Подо-Калинівська загальноосвітня школа - Методична робота
Утворення незалежної української держави зумовило необхідність модернізації системи освіти. Основні шляхи оновлення освіти у новому тисячолітті визначено в положеннях Закону України "Про освіту", цільовій комплексній програмі "Вчитель", якими передбачається таке:
- відтворення інтелектуального потенціалу народу;
- забезпечення можливостей для саморозвитку людини;
- підготовка молоді до інтеграції в суспільство;
- професійна адаптація фахівця в умовах трансформації суспільного устрою та формування його професійної мобільності і конкурентоспроможності.
Успішне розв'язання цих завдань вимагає від особистості вибору стратегії неперервної освіти впродовж усього життя на основі саморозвитку, самовдосконалення, самоосвіти. Методична робота в школі має передбачити таку систему, яка б сприяла зростанню професійної майстерності вчителя.
Суб'єктом передачі основ самоосвітньої діяльності для молодого покоління є вчитель. Кваліфіковане керування самоосвітою та навчання своїх вихованців продуктивним способом її здійснення можливе за умови володіння самим учителем засобами самоосвіти. Тому однією з актуальних питань у системі методичної роботи є самоосвітня праця педагога.
Діяльність педагогічного колективу школи протягом І семестру була спрямована на реалізацію ІІІ етапу обласної науково–методичної проблеми «Забезпечення мобільності вчителя та учня шляхом формування інформаційних компетенцій». Інформатизація є неминучим етапом розвитку людської цивілізації у період освоєння інформаційної картини світу. Вона дає змогу усвідомити єдність законів функціонування в природі й суспільстві, з’ясувати практичне їх застосування, сприяє розробці й упровадженню технологій обробки інформації. З метою виконання поставленої проблеми у закладі відбулося засідання педради-презентації «Шляхи використання інформаційно-комунікативних технологій» (29.11.2010 р). 10.12.2010 року проведена управлінська нарада за участю керівників шкільних методичних об’єднаня, профспілкового комітету, членів атестаційної комісії. Затверджені заходи щодо активізації оволодіння та практичного застосування вчителями ІКТ в навчально-виховному процесі. Проведені засідання методичної ради «Забезпечення мобільності педагога шляхом формування фахових компетенцій та розширення змістового поля їх підготовки». В результаті засідань пройшов методичний тиждень для молодого спеціаліста з використанням ІКТ. Одним із завдань методичної роботи в школі на сучасному етапі є активізація творчих здібностей учителів. Важливою ланкою є проведення виробничих нарад, семінарів, конференцій, методичних засідань.
Протягом І семестру 2010-2011 навчального року педагоги стали учасниками районних семінарів, вебінарів. Учителі історії та географії пройшли анкетування щодо впровадження інноваційних форм викладання історії та географії. Учитель початкових класів Байбарак Н.А. прийняла участь у професійному конкурсі «Учитель року».
Динамічно розвивається система самоосвітньої діяльності вчителів. Про що свідчать написання статей в рамках проекту «Урок ХХІ ст.». До видання «Основа» надійшло 3 статті, до методичного бюлетеня «ОГО» - 2 статті. Два методичних засідань сприяли формуванню, поглибленню фахових знань та підвищенню професійної майстерності педагогів. До атестаційної комісії надійшло три заяви щодо атестації вчителів І та вищої категорії. Достатньої уваги було приділено якісному засвоєнню вчителями Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, інструкції оформлення класних журналів, нових програм з предметів.
Проведено анкетування учнів 4, 7, 9 класів щодо забезпечення до профільного та профільного навчання. Відбулося засідання освітнього округу, де були розроблені заходи щодо спільної роботи шкіл . В результаті підвищення результативність участі в районних предметних олімпіадах, конкурсах « Бобер», «Колосок», «Користувач ПК» і т.д.
Учителя під час уроків застосовують інформаційно-комунікаційні технології , наповнюють базу навчальних кабінетів, базу ППЗ. Зменшено відсоток вчителів, які працюють не за фахом. Відкрито 0,25 ставки соціального педагога.
З 01 вересня діють гуртки з правознавства, української мови, краєзнавства. Продовжується науково-дослідницька робота учнів під керівництвом вчителів Вишковської Я.Б., Корнійчук Н.В., М’ягкого Г.І., Бариш Т.О. У листопаді учні презентували свої роботи, де були відзначені Пляс Галина та Мудра Галина. У школі діє система роботи з обдарованими школярами 3-11 класів.
Упродовж 2010 року учителями зроблено підписку фахових журналів, заступником директора з НВР « Таврійського вісника» за власні кошти. Кожного місяця педагогічний колектив знайомився з новими досягненнями світової педагогічної науки, інструктивно–методичними рекомендаціями, наказами на методичній оперативній нараді. З метою спрямування педагогічного колективу на вирішення певних проблем, підбиття підсумків, узагальнення набутого досвіду проводилися предметні тижні, «круглі столи», випускались методичні бюлетені.
Одними із пріоритетних напрямків інформатизації нашого закладу ми вважаємо: оснащення школи сучасними апаратними і програмними засобами інформаційних і комунікаційних технологій; удосконалення та реалізація навчальних програм; інформатизація управління навчальним закладом; використання в процесі викладання предметів навчального плану ППЗ, інформаційних технологій і телекомунікаційних мереж.
 Етапи самоосвітньої діяльності.
 

Оскільки самоосвіта - добровільний вид роботи, в ній особливо чітко простежується мотиваційна сфера. Усвідомлення себе як особистості, визначення своїх ідеалів, життєвих планів є головною лінією розвитку спонукальних сил самоосвіти. Безпосередньо пов'язане з ними цілепокладання. Саме на цьому етапі у вчителів формується почуття свободи вибору та відповідальність за обраний шлях, пробуджується бажання досягти певної мети. Отже, цілепокладання та цілеспрямованість це:
- здатність свідомо ставити мету і досягати її;
- вміння проявляти інтелектуальні й вольові зусилля для досягнення.
На етапі планування вчителі обирають форми та засоби самоосвіти. Це може бути індивідуальна самоосвіта, яка передбачає безпосередньо самостійне опрацювання джерел інформації та колективні форми самоосвіти (робота на різноманітних курсах, підготовка до семінарів, конференцій і т.д.). Планується час і місце, коли і де здійснюватиметься самоосвітня робота. Отже, здатність до планування це:
- вміння раціонально розподіляти сили, час та засоби в самоосвітній навчальній діяльності;
- вміння визначати проміжні цілі.
На етапі організації вчителі, залежно від обраної форми та засобів самоосвіти здійснюють відповідні кроки до її реалізації. Цей процес включає в себе організацію пошуку відповідної інформації. Здатність до самоорганізації включає:
- вміння мобілізувати себе, цілеспрямовано, активно використовувати всі свої можливості для досягнення поставленої мети;
- вміння раціонально використовувати час, сили, засоби.
На етапі реалізації вчителі вже безпосередньо працюють з джерелом інформації. Саме на цьому етапі дуже важливо враховувати наскільки вчитель підготовлений до такої діяльності.
На етапі аналізу здійснюється контроль за результатами своєї роботи. Дуже важливо, щоб вчитель мав:
- розвинену здатність до самоконтролю (властивість особистості знаходити і виправляти власні помилки та недоліки в діяльності);
- адекватну самооцінку (здатність особистості об'єктивно оцінювати свої можливості);
- здатність до рефлексії й коригування (осмислення особистістю процесу й результату цього виду діяльності).
Аналіз проведеної педради дає змогу адміністрації школи знати можливості педагогічного колективу школи, допомагає спланувати методичну роботу з урахуванням потреб кожного працівника. 
Одна із дієвих колективних форм методичної роботи - методична оперативна нарада, яку варто проводити з усім педагогічним колективом раз на місяць, де обговорюються нові програми, оглядається періодична преса, інформаційні листи. Після чого вчитель чітко знає, які вимоги до навчання й виховання школярів існуватимуть протягом року, якими підручниками слід користуватися, як оцінювати знання учнів, як заповнювати журнал. Плануючи засідання методичних об'єднань слід відобразити заходи щодо підвищення фахової майстерності педагогів, а саме розділ "Самоосвіта", де розглядаються питання:
- індивідуальні плани самоосвіти з точки зору їх орієнтації на підвищення теоретичного рівня вчителів;
- поглиблене вивчення досягнень педагогіки, психології;
- участь учителів у конференціях та семінарах;
- створення картотеки найбільш необхідної літератури із самоосвіти;
- тренінги з фаху.
Форми роботи в МО - різні, але усі вони інтерактивні, із психологічним супроводом. Інтерактивні форми роботи мають ту особливість, що при проведенні з учителями методичних заходів усі педагоги беруть в них активну участь. Якщо людина лише прослуховує інформацію, то запам'ятовує 5% від почутого. Коли вона споглядає щось, то у пам'яті лишається 30% від побаченого. А якщо бере безпосередньо участь у заході, то ефективність роботи педагога від цього набагато зростає - в активній пам'яті людини лишається 90% від сприйнятої, опрацьованої інформації. Завдяки цьому підвищується ефективність роботи педагога.
Проведення методичної консультації - одна із найефективніших форм індивідуальної роботи. Керівник школи може порекомендувати учителеві певним чином організовувати самоосвітню роботу, дає йому систему індивідуальних методичних завдань (наприклад, розробити пам'ятку для аналізу уроку).
Педагогічні читання найдоцільніше проводити як підсумовування поглибленої роботи колективу над проблемою. До проведення читань варто організувати педагогічну виставку, що інформуватиме про результати роботи колективу над проблемою, про досвід на основі ідеї доповідей і виступів. На шкільних читаннях заслуховують переважно доповіді педагогів - практиктиків, чий досвід роботи визначено колективом.
Із кожним роком зростає кількість учителів, які є членами творчих груп не тільки в школі, але й успішно працюють в районних творчих групах. Тому не випадково вони виступають на педагогічних читаннях, проводять відкриті уроки, є членами журі з перевірки олімпіад і конкурсів. Це вчителі "вищої категорії", учителі-методисти.
Результатом самоосвітньої діяльності є успішне проведення атестації педагогічних працівників. Розподіл педагогічних працівників за кваліфікаційним рівнем: Вища категорія-33% І категорія — 50% ІІ категорія -% Спеціаліст - 17 % .
Проте учителі сьогодні - одна із найперевантаженіших соціально-професійних груп працюючих. У них не рідко не залишається часу і сил для того, щоб ознайомитися з новинками науково-педагогічної літератури, передового досвіду, детально розібратися в ньому, тим більше, що впровадження нового завжди вимагає величезних додаткових витрат часу, зусиль. Як свідчать результати анкетування, близько 15% вчителів не мають часу для самоосвіти. Вони лише періодично знайомляться з методичною літературою зі свого фаху, а також педагогічною літературою. Незначна частина вчителів звертається до літератури з питань психології навчання, вікової фізіології дитини.
Адміністрація школи створює максимально сприятливі умови для плідної самоосвітньої роботи вчителя. Перша умова — збільшення його вільного часу завдяки:
• раціоналізації розкладу уроків;
• встановленню стабільного режиму роботи школи;
• виділенню вчителю впродовж тижня вільною від уроків «методичного дня» (при шестиденному режимі роботи школи). Бажано, щоб він був спільний для вчителів одного фаху для колективної роботи;
• вивільненню більшої частини часу січневих і березневих канікул для самоосвіти, культурного розвитку вчителя. Це порада В. О. Сухомлинського, який учиняв саме так;
• упорядкуванню практики чергування вчителів у школі: не призначати чергування в дні, коли в учителя за розкладом мало або зовсім немає уроків;
• упорядкуванню практики залучення вчителів до роботи у вихідні - святкові дні: допускати чергування в ці дні тільки в окремих випадках, передбачених законодавством, і лише з погодження профспілкового комітету. Чергування повинно оформлятися наказом адміністрації і компенсувався в установленому порядку;
• припиненню практики покладання на вчителів виконання невластивих їм видів робіт, наприклад: збирання з учнів коштів на купівлю квитків на концерти та спектаклі, чергування на виставках тощо;
• дотриманню законодавства щодо відпустки вчителя, яка може бути перервана лише за його згоди; залучення відпускника до роботи у шкільному таборі праці та відпочинку допускається за згоди вчителя. Відпустка вчителя — не просто відпочинок, це й час активної самоосвіти, і чимало залежить від керівника школи в організації походів рідним краєм, поїздок історичними місцями, спортивних зустрічей;
• унормуванню кількості шкільних засідань і часу на їх проведень (педрада — 1,5-2 год.; методичні об'єднання, практикуми, семінари та конференції, школи передового досвіду — 2—3 год.; семінари класних керівників — 1,5 год.; батьківські збори — 1,5 год.; профспілкові збори—1 год.; оперативна нарада —20- 25 хв.). У Павлиській школі В.О. Сухомлинським було встановлено правило: вчитель упродовж тижня міг бути зайнятий після уроків не більше як двічі (методична робота, педагогічна рада, позакласна робота тощо);
• суворому дотриманню вимог нормативних документів щодо письмових матеріалів, які вчителі готують на вимогу адміністрації за потреби слід мати зразки кращої вчительської документації у методичному кабінеті;
• рівномірному розподілу громадських доручень;
• перенесенню частини роботи на батьків, громадськість, учнівське самоврядуванняю
Друга умова — наявність у розпорядженні шкільної і власної бібліотек. В.О. Сухомлинський вбачав у читанні книжки не лише поштовх до професійного та культурного зростання педагога, але й джерело самореалізації: «Якщо хочеш, щоб у тебе було досить вільного часу, щодня читай... Не шкодуй часу на те, щоб глибоко осмислити сутність фактів, явищ, закономірностей, з якими маєш справу. У багатьох школах налагоджено кооперування власних бібліотек: у методкабінеті (учительській, шкільній бібліотеці, предметному кабінеті) є картотека особистих бібліотек учителів, і всі вони мають змогу користуватися нею. Важливо, щоб весь арсенал науково-педагогічної і методичної літератури був задіяний, щоб книжки швидко знайшли дорогу до свого читача. Скоротити час надходження потрібної книжки, періодичного видання до конкретного вчителя — одне із завдань шкільної адміністрації: необхідно скерувати роботу з розробки тематичних списків літератури, складати анотації, надавши поради й настанови бібліотекареві щодо комплектування певних розділів бібліотеки, тематичних виставок,складання картотек, організації бібліотечної роботи з учнями.
Третя умова — хороший методичний кабінет у школі, який згідно з Поло­женням про методичний Кабінет середнього закладу освіти рекомендується створювати в усіх освітніх закладах, щоб він був «організуючим центром методичної роботи з педагогічними працівниками». Цю організуючу функцію виконує методична рада (колегія) кабінету на чолі із завідуючим кабінетом, який обирається терміном на два роки з числа досвідчених працівників даного закладу освіти (вчитель-методист, старший вчитель) і працює на громадських засадах. Рада складається із завучів школи, голів шкільних і міжшкільних методичних об'єднань, бібліотекаря базової школи, найбільш досвідчених учителів та працює на засадах кооперування та спеціалізації праці. Робота ради планується на навчальний рік, протягом якого проводиться орієнтовно чотири — шість засідань ради шкільного методичного кабінету. Окремий план роботи методичного кабінету не складається. На основі аналізу стану справ у школах рада методичного кабінету координує зміст, форми й методи роботи зпідвищення кваліфікації педагогічних працівників, пропагує досягнення педагогічної науки й передового досвіду, забезпечує педагогічних працівників необхідною інформацією, надає практичну допомогу вчителям у підвищенні кваліфікації. Колективна робота й проведення методичних заходів не тільки полегшують працю кожного з керівників школи, але й дають змогу підвищити ефективність і якість відкритих уроків, засідань методичних об'єднань, семінарів. Обладнуючи методичний кабінет, варто особливу увагу приділити раціональному розміщенню, естетичному оформленню матеріалів. Науково- педагогічна й методична література знаходиться у шкільній бібліотеці або виноситься до методичного кабінету. Тут доцільно оформити анотований каталог літератури, потрібної для підвищення кваліфікації вчителів, зокрема для роботи над проблемною темою школи. У методичному кабінеті зберігаються нормативні та директивні документи про освіту, методичні листи Міністерства освіти і науки України, інститутів післядипломної освіти педагогічних працівників, матеріали проведення роботи з батьками. Відомості про передовий досвід працівників даної школи та інших шкіл зручно фіксувати на спеціальних картках обліку та зберігати в методичному кабінеті.